КОНЦЕПЦІЯ ГУМАНІТАРНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ НА ПЕРІОД ДО 2020 РОКУ

 
КОНЦЕПЦІЯ
ГУМАНІТАРНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ
НА ПЕРІОД ДО 2020 РОКУ
 
I. Загальні положення

Проект Концепції гуманітарного розвитку України до 2020 року (далі - Концепція) аналізує сучасний стан гуманітарного розвитку в Україні, визначає основні цілі, пріоритети, завдання та принципи державної політики і політики в галузі гуманітарного розвитку на період до 2020 року, а також стратегічні напрями, механізми її реалізації та очікувані результати.

ІI. Мета впровадження Концепції

Метою впровадження Концепції є реалізація цілісної політики гуманітарного розвитку держави, відповідної національним пріоритетам, завданням модернізації суспільства та загальноєвропейським демократичним настановам у процесі удосконалення суспільства шляхом його наближення до потреб людини у всіх сферах суспільного життя, створення умов для максимального розвитку національної культури, розкриття творчо-продуктивного потенціалу й самореалізації кожної особистості відповідно до її духовних і матеріальних потреб та інтересів.
Практичне досягнення зазначених цілей полягає в оптимізації та розширенні переліку державних гуманітарних програм з урахуванням фундаментальних цінностей свободи, справедливості, солідарності; демократичних принципів, верховенства права, захисту фундаментальних прав і основних свобод людини, які полягають у подоланні бідності, безробітті й дискримінації людини, рівному доступі до освіти, медицини, культури та житла; рівних можливостях для чоловіків та жінок; захисті довкілля; подолання ксенофобії, створенні умов для вільної діяльності засобів масової інформації і доступу до публічної інформації, підтримці молоді; піклуванні про дітей та літніх людей.

III. Актуальні проблеми, на розв'язання яких спрямована Концепція у сфері гуманітарного розвитку України, та причини їх виникнення.
3.1. Основні проблеми які потребують розв'язання:
- відсутність нової системи культурних цінностей, яка б базувалась на основі історико-культурних традицій українського народу та кращих зразків самоорганізації культурних систем сучасного світу;
- втрата у широких верств суспільства ціннісних орієнтирів;
- вибірковий доступ до культурних надбань, обмежене використання у цій сфері новітніх інформаційних технологій;
- недостатня популяризація і поширення якісних і різноманітних зразків культури і мистецтва серед якнайширших верств суспільства;
- відторгнення від культурних надбань значної частини соціуму.

3.2. Основні причини виникнення проблем у сфері гуманітарного розвитку України.
- зменшення участі держави в підтримці програм, пов'язаних з гуманітарним розвитком, і як наслідок - зменшення її впливу на формування життєвих цінностей і орієнтацій населення;
- демографічна криза;
- забруднення навколишнього середовища, погіршення умов життя, громадян;
- недосконалість державної політики у сфері охорони здоров'я;
- низький рівень життя, зумовлений кризовими економічними явищами;
- прояви гендерної нерівності, насильства у сім'ї.

IV. Основні цілі та пріоритетні завдання державної політики у сфері гуманітарного розвитку України.
4.1. Основні цілі гуманітарного розвитку України:
- підвищення соціальних стандартів життя;
- пріоритет прав людини та громадянських свобод як критерій оцінки ефективності діяльності держави та рівня розвитку суспільних відносин у країні;
- рівність прав і свобод людини незалежно від національності, мови, статі, релігії, приналежності до соціальних груп і громадських об'єднань;
- збереження традиційної для України багатомовності, розвиток усіх мовних груп відповідно до Європейської хартії регіональних мов або мов меншин;
- забезпечення повноцінного розвитку і функціонування української мови як державної;
- вільний доступ широких верств суспільства до культурних надбань;
- збереження та охорона культурної спадщини;
- підтримка розвитку і взаємозбагачення культур етносів, що проживають в Україні.

4.2. Приорітетні завдання гуманітарного розвитку України.
4.2.1. Впровадження нових соціальних стандартів життя:
- забезпечення зростання заробітної плати як дієвого стимулу трудової активності, а отже й економічного зростання;
- реформування пенсійного забезпечення, запровадження новітніх форм пенсійного страхування;
- зменшення економічно необґрунтованої нерівності населення за доходами, ліквідація крайніх форм бідності;
- забезпечення соціальної мобільності молоді, формування кадрового резерву країни через розвиток програм «соціальних ліфтів»;
- створення ефективної системи соціального захисту населення, що діятиме на переважно адресних засадах;
- спрямування державних фінансових ресурсів на пріоритетні напрями розвитку соціальної сфери;
- збереження та розвиток соціальної інфраструктури (насамперед у сільських населених пунктах);
- підтримка добробуту сімей з дітьми, формування системи суспільних та особистих цінностей, орієнтованих на сім'ю з двома й більше дітьми;
- удосконалення житлової політики, упорядкування механізму надання доступного соціального житла;
- надання молодим сім'ям цільових довгострокових кредитів для купівлі та будівництва житла, підвищення ефективності механізму кредитування молодих сімей залежно від чисельності дітей у сім'ї;
- підвищення якості та ефективності надання послуг соціальної сфери;
- впровадження засобів заохочення до участі суб'єктів господарювання у вирішенні завдань соціального розвитку на місцевому та загальнодержавному рівнях.

4.2.2. Охорона здоров'я, впровадження стандартів здорового способу життя:
- розробка та впровадження державної програми сприяння здоровому способу життя, забезпечення доступності інформації стосовно її реалізації;
- проведення регулярних профілактичних оглядів населення;
- збільшення обсягів бюджетного фінансування галузі охорони здоров'я;
- створення матеріальних і моральних стимулів для підвищення якості надання медичної допомоги;
- поліпшення якості та рівня медичного забезпечення материнства і дитинства;
- активізація боротьби з ВІЛ/СНІДом, туберкульозом та іншими соціальними хворобами;
- виховання особистої відповідальності за власне здоров'я та здоров'я родини, навичок самозбереження, насамперед серед дітей і молоді;
- підвищення рівня підготовки педагогічних, медичних і соціальних працівників щодо організації заходів з формування здорового способу життя серед різних верств населення.
- удосконалення законодавства щодо регулювання правовідносин, що виникають у сфері заборони торгівлі алкогольною продукцією, тютюновими виробами та наркотичними засобами.

4.2.3. Забезпечення прав людей з особливими потребами та обмеженими фізичними можливостями:
- вдосконалення процесу підготовки і перепідготовки соціальних працівників і соціальних педагогів, розвитку матеріально-технічної бази вищих навчальних закладів, що займаються підготовкою цих спеціалістів;
- формування системи диференційованої інклюзивної освіти, доступної для всіх осіб даної категорії;
- налагодження на державному рівні статистичного обліку та єдиної категоріальної класифікації дітей з особливостями психофізичного розвитку, ранньої діагностики його порушень, переддошкільної допомоги таким дітям та їхнім родинам;
- зміцнення навчально-матеріальної бази і розширення функцій спеціальних шкіл-інтернатів;
- розробка та випуск аудіовізуальної продукції, матеріалів у ЗМІ, що враховують особливості людей цієї категорії;
- формування у суспільстві позитивного ставлення до можливостей людей з особливими потребами за допомогою ЗМІ, освітніх установ, неурядових організацій.

4.2.4. Гарантування права людини на безпечне довкілля:
- екологізація продуктивних сил, впровадження безвідходних і маловідходних технологій виробництва та систем життєзабезпечення, розвиток альтернативних джерел енергії, зниження ресурсомісткості та енергомісткості виробництва;
- збереження та поновлення техногенно-незмінених ландшафтів, збереження і розвиток природно-заповідної мережі;
- впровадження систем екологічно безпечного поводження з відходами, поширення вторинної переробки відходів та їх вторинного використання як сировини;
- формування в суспільстві екологічної свідомості й екологічної етики.

4.2.5. Дотримання принципів гендерної рівності:
- забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;
- формування у суспільстві культури гендерної рівності за допомогою інформаційно-просвітницьких кампаній із залученням органів виконавчої влади, засобів масової інформації, наукових і освітніх установ та громадських організацій;
- впровадження державних програм щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, попередження насильства в сім'ї та протидії торгівлі людьми.

4.2.6. Розвиток освітнього і наукового простору:
- підвищення доступності якісних освітніх послуг, у тому числі шляхом підтримки обдарованих дітей, дітей із малозабезпечених сімей, осіб з особливими потребами;
- розвиток професійної освіти з урахуванням тенденцій на ринку праці, перспектив соціально-економічного розвитку регіонів;
- формування і розвиток сучасної системи безперервної освіти як основи життєвого успіху особистості;
- розвиток дистанційного навчання освіти;
- розвиток провідних вищих навчальних закладів як сучасних наукових центрів гуманітарного спрямування.

4.2.7. Гармонізація міжетнічних та міжконфесійних відносин:
- активізація політики підтримки національної культури та мови і мов національних меншин в усіх регіонах країни шляхом фінансування інноваційно-освітніх, культурних, інформаційних програм;
- підтримка діяльності національно-культурних товариств та інших організацій національних меншин;
- протидія ксенофобії, а також усім формам нетерпимості та дискримінації за етнічною, релігійною та расовою ознаками, сприяти підвищенню рівня толерантності в суспільстві;
- надання необхідної допомоги, пов'язаної з облаштуванням і ресурсним забезпеченням репатріантів;
- утвердження принципів взаємоповаги та толерантності між віруючими, релігійними організаціями різних віросповідань, сприяння міжконфесійному порозумінню;
- здійснення спільних з релігійними організаціями проектів щодо пропагування загальнолюдських моральних цінностей, здорового способу життя, зміцнення інституту сім'ї, захисту дитинства та ін.;
- забезпечення відкритості та прозорості державної політики у сфері забезпечення права на свободу совісті та віросповідання на всіх рівнях суспільного життя;
- сприяння реалізації права громадян на свободу вибору характеру освіти як елемента свободи совісті.

4.2.8. Вільний доступ широких верств суспільства до культурних надбань та захист культурної спадщини:
- забезпечення широкого доступу до культурних надбань засобами новітніх інформаційних технологій;
- популяризація і поширення якісних і різноманітних зразків культури і мистецтва серед якнайширших верств суспільства;
- подолання відторгнення від культурних надбань значної частини соціуму, передусім через соціально-економічні причини;
- посилення й урізноманітнення державної підтримки концертно-гастрольної та виставкової діяльності вітчизняних митців та мистецьких колективів;
- підтримка сучасних форм мистецької, інтелектуальної та наукової творчості, у тому числі через спеціальні телевізійні канали і радіостанції, документальне та науково-популярне кіно, друковані та електронні засоби масової інформації;
- створення сприятливих умов для розвитку мережі книгопоширення та наповнення бібліотечних фондів творами сучасної художньої, науково-популярної літератури;
- забезпечення державною підтримкою мистецьких, літературних журналів, розвиваючої літератури, а також виробництва телевізійних програм для дітей та юнацтва.

4.2.9. Розвиток діалогу держави і громадянського суспільства:
- підтримка діяльності різних за спрямуванням громадських організацій;
- залучення представників громадянського суспільства до розробки, виконання й громадської експертизи проектів законодавчих актів і програм соціального розвитку;
- організація постійних зустрічей, «круглих столів», відеоконференцій з вищими посадовими особами держави, лідерами політичних партій для обговорення і розв'язання першочергових проблем суспільного розвитку;
- заохочення взаємодії органів місцевого самоврядування й громадськості з питань розробки місцевих програм гуманітарного розвитку;
- створення асоційованих структур, які мають визначене коло завдань і створюються за принципом цільового підходу для їх досягнення та вирішення;
- створення спільних консультативно-дорадчих органів, експертних рад, комісій, груп;
- проведення цілеспрямованої політики щодо підготовки кадрів та взаємного навчання державних службовців і представників громадянського суспільства навичкам і практики роботи в партнерстві один з одним;
- проведення демократичних форм соціальної кооперації та активної протидії гіпертрофуванню корпоративних інтересів;
- створення механізмів взаємної відповідальності держави та організацій громадянського суспільства;
- активне використання механізмів державно-приватного партнерства для реалізації спільних проектів у гуманітарній сфері;
- прийняття законодавчих актів щодо врегулювання статусу та діяльності непідприємницьких організацій;
- удосконалення законодавства, яким регулюються питання об'єднань громадян, соціальних послуг, благодійництва та благодійних організацій, політичних партій в Україні;
- спрощення процедур реєстрації та встановлення прозорих і простих процедур легалізації непідприємницьких організацій;
- законодавче врегулювання підприємницької діяльності організацій громадянського суспільства;
- запобігання державному втручанню в діяльність організацій громадянського суспільства;
- продовження імплементації в законодавство України положень Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, Міжнародного пакту про соціальні і культурні права, а також Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод, якими закріплено право на свободу асоціацій за кожною людиною, зокрема іноземців та осіб без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, у створенні та участі в об'єднаннях громадян, а також з урахуванням можливості їх участі в суспільному житті відповідно до європейських стандартів;
- спрощення бюрократичних процедур, для отримання максимально повного й оперативного доступу до інформації;
- посилення механізмів контролю за державними органами з боку громадянського суспільства.

V. Очікувані результати
Впровадження Концепції:
- сприятиме утвердженню демократичного, консолідованого суспільства, де знання та можливості їх практичного застосування є важливим засобом самореалізації і розвитку особистості, і тим самим сталого розвитку держави;
- стимулюватиме зменшення розриву у рівні життя між різними соціальними верствами;
- поліпшить моральне та фізичне здоров'я суспільства;
- служитиме розвитку інформаційного суспільства;
- сприятиме соціально-культурній активізації громадянина та громадянського суспільства.

VI. Орієнтовні критерії оцінювання і показники результатів реалізації державної політики у сфері гуманітарного розвитку

Орієнтовними критеріями оцінювання і показниками результатів реалізації державної політики у сфері гуманітарного розвитку є:
- індекс розвитку людського потенціалу за методологією ООН;
- місце вітчизняних вищих навчальних закладів у світових рейтингах університетів;
- участь та позиція у рейтингу якості шкільної освіти;
- індекс реалізації екологічної політики;
- рівень подолання гендерної нерівності та недовіри в суспільстві;
- рівень гармонізації інтересів різних груп суспільства, збалансування державних і приватних інтересів;
- ступінь контролю за діями влади з боку громадянського суспільства.

VII. Оцінка фінансових, матеріально-технічних, трудових ресурсів, необхідних для впровадження Концепції

Державні видатки пов'язані із впровадженням Концепції будуть здійснюватися переважно за рахунок коштів, передбачених на фінансування діючих програм у сфері гуманітарного розвитку, а також у межах видатків, передбачених центральним та місцевим органам виконавчої влади на зазначені цілі у Державному бюджеті України, та за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством України.

 

 

 

Липовецька районна державна адміністрація

Телефон: (04358)2-33-05
Телефон/факс: (04358)2-33-03

Загальна адреса електронної пошти райдержадміністрації
email: rda_lipovec@vin.gov.ua
Адреса електронної пошти, на яку можна подати запит на інформацію
email: zvernenya_lip_rda@vin.gov.ua

Архів новин

Листопад 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
28 29 30 31 1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 1

Лічильник відвідувань

Кількість відвідувань за день   33

Kubik-Rubik Joomla! Extensions